Теща зятю дорікає
Справа ось яка.
- Дощ на вулиці, то в хаті –
Бурхлива ріка
- Я ж у приймах, зять промовив.
- хата ж не моя
- Ви хазяйка в цьому домі –
Причому ж тут я.
Теща над словами зятя
Думала, гадала,
В подарунок йому хату,
Взяла й відписала.
- Я тобі мій дорогенький ,
Цю хату залишу,
Може будеш ти любенький –
Полагодиш кришу?
- Ну та годі вам чіплятись,
Їйбогу мамаша.
Як по суті розібратись –
Це ж хата не ваша.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253586
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.04.2011
автор: євген уткін