Я не вмію говорити, не знаю, що сказати
Але що відчуваю можу чітко назвати
Розумієш, проблема не в тому, що трапляється
А в тому, що та брєдня не виправляється!
Хоч півсвіту завоюю, поляжуть мільйони
Хоч небо повстане, брехливі посядуть трони
А мені що до того? Я є Людина!
Я не збираюсь здихати, як якась скотина
Ти ж не розумієш, ти віриш у долю
А я лише у Бога, до Нього я молю
Та час настав, і кожен називає свої кордони
Одні не моляться, інші взивають до Мадонни
Інші ж затверджують свої закони
І зрозумій де тут правда, а де приколи?!
І так все життя у лайні інших
Жуєш попкорн, кохаєшся і не більше...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253445
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 13.04.2011
автор: Були_Ка