Покотились річки по асфальтним доріжкам,
Вкоротились спіднички, оголилися ніжки.
Від зимового сну прокидаються люди.
Прилітають пташки, снігу більше не буде!
Зазвучала струна задушевного співу,
Відродилась весна! Знову буде красиво!
Знову бистрі річки стануть ситі човнами,
І застогнуть поля під міцними плугами.
Підійметься стэбло* від торішнього зерня,
Запалають квітки величезні й мізерні.
І вдихаючи вміст чарівних ароматів,
Повернуться у душі весняні сонати.
стэбло* - антимат не дає написати привильно відкидаючи "ст"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253308
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.04.2011
автор: Віктор Нагорний