Я взамкнутому приміщенні шукаю стіни,
Щоб побитися об них,
Я живу у цій кімнаті як справжній псих,
Я випльовую слова, які зараз приймає ваш слух...
Ей, ти, той, хто просто дивться, ти,що оглух?
Двохгодинна слабкість вимотує на ново,
Стоп кадр. Знято, накшталт промо.
Бо мертве тіло, а душа безсмертна,
Вона оспівуватиме останню хвилину свого щастя.
Інфо про те і про все уже стерто,
Двері зачинені у безсмерття.
І все, що було в сьогоднішній день, мене нудить,
Щось накшталт сьогоднішнього дня мене на вік не забудить....
(10.04.11)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253258
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.04.2011
автор: Даша Піддубна