Тихо плакала чорна ніч,
Відпускаючи останню зорю.
В серці вогні запалених свіч,
І тихе відлуння «…люблю…»
Долоні холодні, нема твоїх рук.
Й тихіший серця кожний стук.
Згасає небо голубе в очах,
Й чомусь вже не приходиш ти до мене в снах.
Чому виглядають брехнею правдиві слова?
Чому, мене знаючи, кажеш: «…не та!» ?
Я далеко від тебе і близько,
Бо в серці твоєму живу.
Ти бачиш, яке небо безкрає,
Так і я тебе люблю…
2010р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253109
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.04.2011
автор: Litera