Поглянь: моря бекраї розлились,
По них шляхи юначі розтяглись.
Куди ж це юність курс тримає?
Пливуть веселі долі-кораблі
Відкрити берег дивної землі,
Що десь за хвилями дрімає.
З небес палають радо маяки -
Манливі, позолочені зірки.
І кожному - своя сміється.
Хоча широкий синяви сувій,
Та серце, найточніший компас твій,
З путі ніколи не зіб'ється.
Прийде, настане сонячна весна,
Землею заворожить далина.
Над нею небо рожевіє!
Піднявши швидко мрії паруси,
Полинеш ти до острова краси -
Тобі попутний вітер віє.
Під сяйво-цвіт вечірньої зорі
В казковій бухті кинеш якорі.
Там сутінків солодкі чари.
Збиваючи лісів росу рясну,
Троянду відшукаєш запашну,
Краплини питимеш нектару.
Рожевим стане море голубе,
Як поцілує дівчина тебе,
Даруючи слова медові.
Пливіть в моря на кораблях своїх,
В чудові миті відкривайте їх -
Прекрасні острови любові!
1980рік.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253049
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.04.2011
автор: Терен