До того часу ще далеко

Спробую  для  тебе  написати,
Хоч  дві  стрічки  про  те,
Як  сильно  сумую  за  тобою.
Любов  моя  ніяк  не  гасне,
Усі  мої  старання  ідуть  у  безвість.
Прошу  простити  за  не  сміливість,
За  те  коли  мав  цілувати,
Відправляв  лягати  спати,
Через  це  тепер  не  можу  засинати.
Біль  душі-серця  не  проходить,
Оманою  їх  не  проведеш.
Ох,  як  важко  кохати  ту,
Якої  немає  поруч...

Але  знаю  треба  зачекати,
Прийде  час  нам  ще  кохатись
І  очі  більш  не  будуть  брехати.
Лиш  правда  йтиме  з  наших  вуст,
Злиються  два  серця  в  гарячім  поцілунку,
Життя  радітиме  за  нас.

До  того  часу  ще  далеко,
Пройде  рік,  а  може  двадцять.
Зустрінемось  десь  у  метро  або  у  лісі,
Певен  в  цьому  сумніву  не  маю,
А  на  даний  час  прости  та  прощавай...
                               ...мене  не  забувай.(

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252944
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 10.04.2011
автор: Василь Великий