Все, йду!
Тягнуться руки тіней…
Не пускають.
Кущами, свідомо мов заєць.
Ущелинами, немов струмок.
Хмарами, мов промінь останній.
Крадуся…
Ні, втікаю, від марева,
Від мого сновидного марення,
Від твоїх очей-колючок…
Ховаюся…
Під нігтями вчорашнє літо,
Сьогоднішній день у волоссі,
І на гіллі шарудить вітер
Запахом одежин…
Павутинами мрій зв’язую стоси
Віршів, листів, печерних малюнків,
Віялець з пелюсток цього сну…
Рвуться кишені…
Змивається пил доріг до тебе,
Змивається дощем із майбутнього
Літо вчорашнє, пісні маршутівок,
Барви тьмяніють…
Все, час проторювать інші сузір’я,
Розмальовувать ніччю паркани
В золоті, зелені та сині
Віддзеркалені вікнами таланти…
Квітнуть гаї…
Занудитися встигли мої оченята
В полоні прип’ятих донизу вій
Тримати секрет…
Шафу тримати свою на замках.
Скелети, мов стяги, назовні!
Кохати нестрашно!!!!!!
09.04.2011р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252651
Рубрика: Білий вірш
дата надходження 09.04.2011
автор: gala.vita