Слова, вони кружляють в голові,
А часом підібрати їх не сила.
Немає, раптом - раз… Летять, мов журавлі,
Коли їх чуєш - виростають крила.
А слово нам дано, щоб рими полились,
Щоб заспівало серце, розум втік у вирій,
Щоб почуття в словах передались,
Вони ж належать мові солов’їній.
Багатство мови у її словах,
Від щему в серці, від сльози рясної.
Вона для нас, як і земля свята,
Не відрікаймося від мови чарівної.
Прожив на світі я чимало літ,
Не всі слова сказав я внукам, сину.
Сьогодні хочу їм заповісти:
«Шануйте слово й мову солов’їну!»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252457
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.04.2011
автор: Віталій Назарук