Літо у місті вже більш не ночує (роман) І

con  amore  

                           Томі  Рачок...


«За  вісімнадцять  хвилин  твій  вихід».
-  Ну  що  ж,  попереджений,  отже  озброєний!  –
Пожартувати  у  нього  завжди  був  привід,
Але  був  до  загадковості  якийсь  окремий.
Іскрометна  іронія    з  лука
Вилітала  завжди  проти  вітру.
І,  як  крила,  розправлені  руки,
Накликали  більш  сонця  із  літа,
Хоч  завжди  любив  свої  сріблясті  вогники,
Милувався  із  них  годинами…
Тамував  у  душі  всю  паніку…
«Загадай  на  цю  зірку,  знайди  мене!»

І  такі  жарти  з  іронії  щовечора.
Ці  слова  повторяв  із  літа…
Виливались  хвилини  з  глечика,
Білим  туманом  пливли  по  світу…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252331
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 07.04.2011
автор: Аліна Шевчук