За вікном дощ...Настрій мляво розпорошився по стінах кімнати. Старі австрійські штори, чи не вперше за своє життя, вчились дихати мокрим повітрям. Вогкість десь під стелею змішалась із сумом, тугою і танцювала колом, навколо люстри.
Бляклий бордовий шпалер - нагадував собою стан душі; лінійками холодних зітхань опускався від неба до землі кімнати.
Синь килиму різко контрастувала із загальною гармонією матових тонів стін і стелі. Мазками вкраплювався дощ - такий холодний єстом, а теплий самотнім єднанням душі; такий гострий патьоками води і м'який своєю безсилістю; категоричний і пристрасний, а все ж біля твоїх ніг - ніжний і трагічний...
...за вікном дощ..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252225
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 07.04.2011
автор: тепла осінь