Чомусь не пишуться слова,
Не з′єднуються в риму.
А душа жива, так ще жива,
Хоч і від болю серце гине.
Далеко ти, недотягнусь,
Й рука руки тепло втрачає,
Я так самотності боюсь,
Але й кохаю, все ж кохаю…
Дарма всі сльози не течуть,
І їх рахує друге серце,
Й слова не ті в душі печуть,
Мов посипаю рану перцем.
І тишина…. Нема вже слів,
В очах суха безодня, пустота.
Чи виживе те море почуттів,
Коли навколо вже тиша німа?
2010р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252202
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.04.2011
автор: Litera