Стіл

Цей  стіл  привезли  давно,
Вже  завтра  позаторік,
Таке  дерев’яне  гiвно,
Зі  складу  з  меблями  втік.

Жував  я  на  ньому  й  спав,
Блював  я  під  ним  і  більш,
Та  згодом  те  все  прибирав,
Складаючи  з  нього  вірш.

Скидав  на  нього  чоло,
Втомився  від  чорних  мурах,
Із  ними  завжди  воював,
І  бачив  у  дивних  снах.

Ходив  стіл,  до  мене  біг,
І  шкрябав  міцний  паркет,
Лишав  по  собі  сліди  –  
Якісь  такі  літери  «зет»,

Помстився  колись  пилі,
Прогнив,  розвалився,  щез,
Так  само  і  всі  були,
А  зараз  лишились  без.

Без  ніжок,  шухлядок-вій,
Без  ручок…  і  схоже  це,
Немов  відцурались  мрій,
Неначе  прогнили  й  все…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252134
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.04.2011
автор: Фелем Ящірка