Пустка

Померла  хата.  Тихо  так.
Бабусю  провела...  і  вмерла.
І  всох  за  хатою  вишняк,
Й  стара  верба  сльозину  втерла.

І  одчайдухи  бур'яни
Понаповзали,  мов  гадюки,
Від  них  подвір'я  боронить
Вже  не  могли  трудящі  руки.

І  так  ятрила  і  пекла,
Велінням  часу  -  хулігана,
На  тілі  рідного  села
Нова,  вже  незагойна  рана.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251981
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.04.2011
автор: Терен