Вдень я виховую думки.
Спрямовую їх в гідне русло.
Гачу їм греблю з дна ріки.
Інакше: повінь, пастка, пустка.
Вдень я виховую думки.
А сни приходять уночі.
І чисті б'ють джерел ключі.
А греблі рвуться тими снами.
І захлинаюся думками:
Чи посвітлішає мені,
Як в цім коловороті встою,
І навіть -(навіть!) - уві сні
Не зможу бачитись з Тобою?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251914
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.04.2011
автор: Ольга Медуниця