боже
кому такими ми потрібні?
брехливі та зрадливі
безчестні та боязливі
до життя збайдужілі.
ненавистні та депресивні
полохоливі, в прикиді по моді
з манією величі чи може якою фобією
переслідувані та загнані
йдучи вулицею наче злодії
ховаємось у провулках
забиваємось в закутки
у пошука розради смутку
не взмозі до протидії
боже
нове покоління...
ще і старе
не оговталось від падіння
як нове вже впало
й нехоче підводитись
старі, хоч вміють молитись
хочуть надіятись
старість не радість.
острах предсмертний
біль у зап*ястях
голос молебенний
боже
жити як далі?
боже
на що надіятись?
в кого питати напрямок?
як навчитись принаймні мріяти?
відчаю очі сповнені
болем віддає в голосі
та нічого "ржем" і шкіримось
це ж бо тепер по моді
це ж бо тепер тривіально
сховати все й не показувати
в душі плакати й далі сміятись
до якого ж тунелю дивимось?
де те світло, що бити буде сигнально?
маяком стане й міткою пристані.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251581
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 04.04.2011
автор: Чаррли Деккер