Я є людина - прототип!
Я на землі долаю долю!
До поки голос не охрип,
Борюся за примарну волю.
Тримаю всесвіт у руках -
Вогняну кулю на долоні,
та не збагну, що значить страх,
який пульсує лиш на скроні.
Я не така як більшість всіх,
Вся більшість - не одноманітна.
Майбутнє - лине за поріг,
Минуле - спогадами квітне.
Дістану досвід з схилу літ,
що перейде до мог сина.
Я є людина! Прототип!
Я на землі така єдина!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251567
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.04.2011
автор: Recorder