Невже ти й досі не відчув
Її? А чи відвертим був?
І що було у ніжних поцілунках,
В словах і у віршованих малюнках?
Неправда? Жа́га нею володіти?
І як ти зміг нечестя утворити?
Замислися над тим, що відчуває…
А уяви – вона тебе кохає!
Усі ці дні вона живе тобою.
Чи знаєш ти, як жити із журбою?
Як просинатися вночі в сльозах постійно,
Не заспокоїть ні вино, ані снодійне.
Благає: чи піди, чи повернися.
Не переслідуй її сни, облиш, не снися.
Лишися в пам’яті окремими штрихами,
Іди і пам’ятай, що бу́ло поміж вами.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251524
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.04.2011
автор: Віктор Нагорний