За небо місяць рогом зачепився,
Йому на поміч зірка поспіша.
І десь, хмільної ніченьки напившись,
Блукає непосидлива душа.
Вербовий гай роси сльозами плаче,
Будують мрії кришталевий дім,
А серце розкривається юначе -
Слова любові проростають в нім.
Не затихає пісня солов'їна,
Розбуджене, шепочеться віття...
Невже це ти, ота одна єдина,
Якій віддам свободу і життя!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251424
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.04.2011
автор: Терен