Коли система дає збої,
і серце починає згадувати ритм квік-степу,
місяць ледь ховається за скроні
облитих сяйвом помаранчів на підвіконні.
Не налагоджуйте стару систему:
ми з нікого перетворились на героїв...
Стіни кліпають фотокартками,
На тих же закодованою технікою "Ши-ша"
нашиті символи із нашими йменами.
І блискітом дзеркал танцюють поміж нами:
Прозорим скотчем бавиться межа.
Така , як ми, з грайливими руками...
Така , як ми, в системі збоїв
без виходів і входів, без записок на дверцятах
"Не турбуйте нас хоча б сьогодні".
Місяць досі палить поглядами скроні.
І ніч пливе, забувши коліщата
в системі, що породжує героїв...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251384
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.04.2011
автор: Іванна Шкромида