Диванний настрій
Із телеекрану
щоденно
мізки просочують
в агресію замочені новини
вихилюючи задом
танцюють звабниці
а світла Мрія у багні по шию
а думка на безглузді - стигне
зомбовані на зло
помішані на задницях
мужчини
несвідомо
невідворотно гинуть
від бездіяння
О! Як би здалося їм світла - в душі
щоб там вогонь любові запалити
щоб без вагання
у бій пішли
щоби із себе змити
весь сором слабості людської
і щоб в жорстокому двобої – перемогти.
Та хто захоче воювати
в жертву приносити - «загцянки»
за Батьківщину йти на танки
з косою й вилами
фізично вмерти
щоби у вічності прожити
Таких нема
Нема пророка
Нема того
хто міг би дати
усім духовне прикриття
З ідеєю одна проблема
із втіленням її морока
а ще й апатія глибока
нас до дивану нахиля
І ми гостинцем широченним
крокуємо
вже
навмання
в гріху
і чванимось щоденно
що ми таке велике - Я!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251360
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.04.2011
автор: schasnyi