У всесвіті нестерпного чекання
Жадаю чути голос твій
Крізь простори таємного зізнання
Лунає поклик серця, наче біль
Безсилим тілом, та нескореним бажанням
Гартує міць запеклий бій
У безневинних погляду зітханнях
Ми часом губим образ свій
Поміж щасливих днів відчиненого неба
За меч страждає наш заступник Михаїл
Він в душах, праведно спасенних
Отруту змія піснею зустрів
Останній танець з посмішкою смерті
Шанує птах у величі дарів
Прокляттям спеки, подихом шаленим
Священну сповідь крилам сповістив
На сході сонця. На світанку мрії
Бринить земля, мов немовляти плач
І лиш надійде край благанням –
У честі славу відшукай
Терпи у відповідь злим мукам
Спокутою сторінки долі пригортай
Безстрашним, відчайдушним духом
Каміння сили вічністю вкладай
Згасає полум’я за небокраєм
Там ллється кров жорстоких війн
І лиш в миттєвості останній
Віднайдеш істину далеких берегів
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251326
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 03.04.2011
автор: Андрій_Данко