Я, у луки піду не покошені,
Увсебіч де не спиниться зір,
Різноцвітом луги запорошені,
Погляд тішать герань, білозір.
Свічечками ятришники світяться,
Гордовитий оман височить
Незабудки між травами гніздяться,
І від них неповторна блакить
Приспів
Літо, літо – тепле літо,
Все навкруг цвіте.
Літом мріяти, любити,
Пам’ятать про те,
Що прийде до нас , надвечір’я час,
Осінь золота і минуть літа.
Закружляє нас цей чарівний вальс,
Нагадає нам, що лишилось там.
Літо, літо - тепле літо,
Залишилось там.
Грають росами сонячні промені,
І веселками в травах горять,
А навколо в ромашковій повені –
Підмаренники медом п’янять.
Чи то зоряним дощиком випало,
Чи казкова пройшла заметіль,
Золотавих кульбабок насипало –
Де не глянеш - вони звідусіль.
Приспів
Я босоніж іду,з насолодою,
Відчуваючи роси рясні.
Я любуюся диво – природою,
І на серці так любо мені.
У гаю соловейко закоханий,
У траві цвіркуни стрекотять,
Неповторна краса не сполохана
Тепле літечко і благодать.
Приспів.,
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251243
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.04.2011
автор: євген уткін