Твій погляд - ніби почерком пера
Мені хтось написав палке: кохаю.
Хоч сонце в небі майже догора,
Та погляд цей я кожен день чекаю.
Він вдарить, ніби струм, і закипає кров.
Роки… Вони поділись, їх немає…
І ніби ураган знов налетить любов,
Вона не спить, вона мене чекає.
Життя йде до кінця, пустішає перон,
Та серце калатає, просить ласки.
Свою любов не опишу пером,
Вона така, як з чарівної казки.
А коли любиш, то чекаєш дня
І вечір - це пора, що навіть зорі гріють.
Моє кохання – ти, любов моя,
Живу коханням і про нього мрію.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251214
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.04.2011
автор: Віталій Назарук