Проміння різало як лезо
Останні залишки зими,
Вони ховались під берези,
Ганчір’ям стали килими...
Зелені острівці зростали,
Змінивши біле полотно,
Тендітні квіти проростали…
Стрімке цвітіння і тепло!
Поля поїли талі води.
В повітрі присмак чистоти,
Почався сокорух в природі.
Чекаю райдужні мости!
Чекаю неба грозового,
І спалах блискавки вночі,
Та теплого дощу живого…
Хай ллє, хай плаче від душі!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251208
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 02.04.2011
автор: Віктор Нагорний