Чи ти не бачиш сліз? Чи ти не чуєш болю?
Чи ти не маєш серця? Чи зберігаєш волю?
А чи вона кайдани, на волю зазіхати?
Вона кохає щиро, ніяк вона не грати!
Навіщо ти дозволив, навіщо дав надію?
І вмить перетворився в її чарівну мрію.
Чи то було в вісні, чи то було з просоння –
З’єдналися флюїди, торкнулися долоні!
Шалений дивний світ, відкривши перед нею,
Ти зовсім збожеволів, коли назвав своєю!
Вона порвала сумнів, попала в свої сіті.
І що ж ти з нею робиш? Єдиний, в її світі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251079
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.04.2011
автор: Віктор Нагорний