Державо моя, Україно!
Хай Боженько тобі дає
Цвісти, розквітати, як квітка
Ти серце і щастя моє!
Ти доля моя, моя пиха,
Ти сенс мого всього буття
І хай обминають всі лиха
Тебе, Україно, моя!
Ти скрута моя, моя радість
Ти біль моя, моя печаль
Ти все для мене, моя матір,
По тобі мій смуток і жаль
За тебе болію душею
Тобою пишаюсь, живу
За тебе, Украйно, радію
З тобою, у серці піду
Колись із життя, як покличуть
У Всесвіт великий мене
І там, щоб за тебе молитись,
Країно, забувши про все...
Я тебе обожнюю, Земле
Великих і мужніх синів,
Закоханий в тебе, я, Нене,
Тобою, я, рідна, щаслив...
Моє ти велике натхнення,
Життя віковічна любов ,
Ти зіронька мОя священна
Тобою напитана кров,
Тече, що в мені, моїх жилах
І змушує вірши творить
Во славу твою, Україно,
Без тебе, ... без тебе не жить!
28.04.2008
© Евгений Кедров, 2010
Свидетельство о публикации: № 6963-174245/20101014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250694
Рубрика: Присвячення
дата надходження 30.03.2011
автор: Evgenij_Kedrov