Я позичу тобі свою душу.
Поверни її випрану вчасно,
бо в неділю іти до причастя,
доки осінь стоїть непорушно.
Не жалій мене, наче причинну.
Не купуй мене, наче повію.
Я всю службу стояти зумію
під розп’яттям з твоїми очима.
Я піду за тобою, бо – знаєш? –
так написано: йти з Водолієм.
Лиш відбуду причастя в неділю
на межі між стражданням і раєм.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250610
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.03.2011
автор: Ельвіра Молдован