Згасає день – приходить ніч,
Вже чорний ситець круг землі.
З зірками місяць віч-на-віч
Зустрівся у всесвітній млі.
Це мегаполіс в небесах :
Зірки – то світла із вікон,
Є ще шосе «Чумацький Шлях»,
В авті по ньому їздить сон.
Зірками скаче : плиг та скік,
Коли дороги вже нема…
Так світловий проскаче рік,
А що далеко – то дарма.
Метеорит долає шлях :
Дистанція, ох не з простих...
Не загубиться б лиш в зірках,
У Всесвіті не скоїть лих.
Бо Всесвіт – то з ниток клубок –
Одну смикни – ладу нема…
Єдиний необачний крок
І мегасвіт поглине тьма.
1 березня, 2011р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250558
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.03.2011
автор: АнГеЛіНа