Надії легка павутинка,
Для долі не сплетеш сильце,
А смутку голуба хмаринка
Лягла журливо на лице.
Ті очі, що сльозами повні,
Так нескінченно голубі,
Живуть надією любові
І притаманні лиш Тобі.
І світ потьмариться від болі
І серце приступом зведе,
І так чомусь бракує долі,
Що десь у потемках бреде.
Надії невловимий промінь
В густій пітьмі ще не погас,
Немов далекий легкий спомин,
Що без претензій і прикрас.
Нехай горить і пломеніє
Душа спокутою за гріх,
Її величності Надії
Я припаду до босих ніг.
Я переможу і зумію
Знайти загублені слова,
Її величності Надії
Належать всі мої права.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250516
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.03.2011
автор: kalush