А чи доводилося вам коли – небудь спостерігати літній дощ біля моря? - Я була там. Зовсім недавно. Я не можу передати тих почуттів, що вирували тоді в мені, але я впевнено можу стверджувати,що на той час я відчувала себе абсолютно щасливою. Нічого не турбувало мене, але нічого і не заспокоювало. А море вирувало, воно з жадністю ловило величезні краплі дощу своїми хвилями, ковтало гуркіт грому. А я сиділа на балконі своєї квартири, закутавшись у теплу ковдру, та вдивлялася у безкінечний горизонт, що манив своїм поглядом. Саме тоді я і зрозуміла що таке краса.
Про неї писали видатні поети, вона надихає художників. Краса живе у всьому: у природі, у душі людській, у серці того, хто стрімко прагне краси, вона сяє набагато яскравіше, ніж в очах того, хто просто споглядає та відчуває її. Краса не в особі, краса – це світло в серці. Усе її існування - це загадка, але без краси світ би вмер. Лишився б лише потворний ескіз того, що існує, адже вона прикрашає, вона надихає. Вона – одне з тих понять, без чого неможливе існування світу. Інше поняття – то любов. Григір Тютюник писав: «Мало – бачити. Мало – розуміти. Треба любить». Адже любов ніколи не вимагає, вона завжди лише віддає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250455
Рубрика: Присвячення
дата надходження 29.03.2011
автор: Дарина Сонце