кружляють

Кружляють  дерева  і  небо,  і  осінь,
дощі  та  тумани  у  рваних  листках.
Смуток  та  щастя,  радість  і  сльози
Ідуть  за  всіма  по  свіжих  слідах.

     Хтось  краде  поламані  зорі,
     Хтось  втікає  у  темінь  нічну,
     Щоб  пірнути  у  жовтеє  море
     В  спокої  трав  із  смаком  полину.

     Хтось  вбиває  свинцем,  хтось  –списами,
     Хто  ступає  по  трупах  живих,
     Хтось  рятує  солдат  молитвами,
     Хтось  веде  за  собою  сліпих.
         
     В  когось  місце  –  обличчям  в  калюжі,
     Хтось  збирає  каміння  батьків,
     Хтось  лишився  в  інертному  русі,
     Не  виходячи  з  області  снів.

     Тут  –  рахують  серцеві  удари,
     Там  –  удари  горохом  в  стіну,
     Ось  –  ведуть  полководців  рядами
     На  благословенну  чортами  війну.

     Хтось  читає  руками  пророків,
     В  когось  руки  по  лікті  в  жовчі,
     Хтось  чекає  останніх  уроків,
     В  когось  є  вже  від  класів  ключі.

Кружляють  дерева  і  небо,  і  осінь,
Дощі  та  тумани  у  рваних  листках,
смуток  та  щастя,  радість  та  сльози
Ідуть  за  всіма  по  свіжих  слідах.

Хтось  стає  вже  на  старт  і  чекає,
Хтось  зробив  чемпіонський  стрибок.
Всі  сидять  в  каруселі,  кружляють,
Я  ж  не  можу  нажати  курок.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250420
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.03.2011
автор: стася лисиця