там вітер такий він уміє в'язати будинки вузлами
і коли там приходить весна
то завжди зі своїм специфічним наломом
краще мовчати
тупитися
вести себе з’їжджено зламано
взагалі відчувати себе тістом
або як у ніч на дорослість дівчата
хочеться одразу танути і одночасно обростати травою
бо запахи навколо такі немов трьохсотлітні дуби
ніби солдати якоїсь братньої але все одно чужої
країни
і поміж цих скуйовджених запахів вітер
неначе нефритовий імператор
і якось мимоволі
якось одразу наступає ступор
і краще мочати
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250372
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.03.2011
автор: edel