Правитель руки грів коло каміна.
А перед ним (аж душу виверта)
Залякана, оголена країна,
Під стогін-тріск нещасного поліна,
Виконувала "танець живота".
Старалася, боялась з ритму збитись,
Покірно все робила і бігом.
Та думала: "Це ж треба народитись,
Щоби повік рабинею томитись
Й отримувать по спині батогом…"
А поруч все тремтіло від наруги,
Вже берегів у лиха - не було,
Ще мямлив щось народ, немов папуга,
Та все тягли й тягли поліна слуги,
Хазяїну своєму на тепло...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250339
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 29.03.2011
автор: Терен