Його волосся пахло житом,
Її- букетом із гербер,
Зустрілися спекотним літом,
Коли останній сніг помер.
Зворушене їх щирим сміхом,
Й вогнем, що у серцях горить,
Ховалось сонце в хмарку спіхом,
І виглядало знов за мить...
Ну а надвечір десь у парку,
Останній промінь золотий,
Прощався з ними аж до ранку,
Й виходив місяць молодий...
Та час, як завжди, невблаганний,
Настала та критична мить,
Коли союз ваш бездоганний,
В розлуки прірву вже летить...
Порвалась ниточка між вами,
Й не має значення тепер,
Як люто осінь б'є вітрами,
Беззахисний букет гербер....(((
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250303
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.03.2011
автор: Black Angel