Ти роздягнулась і повіяв солодкий запах,
Твоїх незрівняних природніх феромон,
Твоїм тілом слодких трапез
Я чекаю знов і знов.
Ти ляж зручныше на ліжко,
Подивись на мене, як ти вмієш,
так само, точно, так ніжно,
Ти мене заводиш.
І я малюю як нестримнний цей шедевр,
Твої чарівні очі, контур тіла та обличчя,
Я найщасливіший тепер,
Я твій художник, а ти моя модель без протиріччя.
Чорно-біла картина виринає на полотні.
Я тобі, а ти мені.
І зранку прокинувшись біля тебе,
Розумію: ти моя муза, ти просто для мене...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250176
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.03.2011
автор: Vovan Borgir