Вони все пройшли, вони все це знають...
Знають, що вірно, глибоко кохають!
Знають вони, що у серці клекоче,
Він досить скромний, вона дуже хоче...
Він не яскравий, та чуйний, до сказу.
Талановитий, прощає образи...
Стільки тепла віддає перехожим!
Це на людину, сучасну не схоже…
Ні... і вона досить світла дівчина,
Добра, привітна і гостра як шило...
Що їх єднає потужним магнітом?
Те що вони задоволені світом...
Людям довкола між ними так тепло.
Тисячі душ завернули від пекла!
Що ж вони роблять? Чим світ надихають?
Пишуть вірші. Видають. Їх читають.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250165
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.03.2011
автор: Віктор Нагорний