Вона завжди метеликом була,
Натуру мала щедру, тож піввіку
Кудись летіла, щось не берегла,
І роги виростали в чоловіка.
Та все минулось… старість сивина
Послали вроду до "такої мами"…
І ось тепер – самітниця вона,
Приперта чоловічими рогами.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250008
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 27.03.2011
автор: Терен