коли замовкне повінь слів
я тобі казку оповім
про злу буденність і красу
я тобі мрію принесу
там де кінчається люблю
для тебе сонце я зроблю
наїмся горя досхочу
крізь простір часу прилечу
на крилах суму і турбот
де доленосний поворот
я буду спогади тримать
ростить,плекать, не забувать
сльозами погляди зрошу
у Бога щастя попрошу
коліна в смутку я схилю
і шепотітиму: "люблю..."
я тобі казку оповім
коли замовкне повінь слів.
spring 2010
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249951
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.03.2011
автор: river