Я мрію теплим вогником палати,
І зіркою світити для людей,
Та добрим гостем входити в палати,
До всіх забутих, кинутих дітей.
Я мрію бути квіткою у полі
І лити аромати по землі
Усім, у кого вже розбиті долі,
Де більш немає хліба на столі.
Я мрію бути хмаркою у небі,
Щоденно плакати дощем рясним,
Щоб люди мали все, чого їм треба,
І бачили вночі казкові сни.
Я мрію бути сонечком гарячим,
І, - неважливо, літо, чи зима! -
Промінчик посилати тим, хто плаче,
У кого вже надії більш нема.
Ранковою росою мрію бути
І зрошувать страждаючі серця,
Та повернути їм усе забуте,
Вказати шлях до Бога і Отця.
Я мрію, щоби всі щасливі діти
Співали тільки радісні пісні,
І розквітали рясно, наче квіти,
Свій аромат рознесли навесні.
І мрію я, щоби Господня злива
Полилась рясно на усіх людей...
Щасливий я, коли вони щасливі,
Коли нема засмучених дітей.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249667
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.03.2011
автор: Богуслав