Червоно-чорно-біле
іскриться вино.
А я - уся в зажурі
давно уже. Давно.
Червоно-чорно-біле.
Бліде, як перший сніг -
Моє життя повільне.
Та скаржитися - гріх...
Тому усе тримаю
Я мовчки у собі,
Хоча душа, як кратер,
Що вигорів вночі.
А я все так бажаю
Побачить позитив!
Іду собі й шукаю
у небі хоч зорі...
Червоно-чорно-біле.
Смугасте, як коктейль.
Я хочу випить зразу,
Щоб стало як пастель.
Але життя не хоче
коритися мені...
Червоно-чорно-біле.
Як місто уночі.
2008 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249621
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 26.03.2011
автор: Sereniti_Flawia