Намалюй мені світ, де не було би місця для болю,
Без обірваних фраз, апогею нікчемних надій,
Де пройшлася б любов поміж нами легкою стопою,
І у серці моїм втамувала би сумнівів бій.
Щоби сльози твої висихали росою під сонцем,
Не питай чому так, - я рукою вуста затулю.
Бо усі ці слова виїдатимуть душу, як стронцій,
А зігріє одне недоказане слово «люблю»…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249362
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.03.2011
автор: Halyna