Коли так хочеться тепла,
Ти наче крига.
Хоч не тверезою була,
Читала книгу.
Читала книгу, та слова
Плили повз очі.
А місяця гладкий овал
Снував між ночі.
Втомився вже від мого тіла?
Набридаю?
Для тебе ж бути гарною хотіла…
Тепер ридаю.
А твої очі все-одно
Для мене милі.
Дивлюся – бачу дно.
Нема вже сили.
Нема вже сили докучать
Своїм тремтінням.
Не буду я тобі писать
Вірші-спасіння.
Не буду докучать
Набридлим тілом.
А пам’ятаєш ми літать
Разом хотіли?..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249232
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.03.2011
автор: Не Зірка