Повітруля

Куди  вітер-туди  доля.
Замилую,  зацілую
Повітрулю
її  очі.  її  руки  ледве-  ледь.

І  здалека  змедитую  її  образ
Хай  на  вухо  тихо-тихо  подасть  голос
Заведу.  зведу  в  оману  і  залишу

Замилую,  зацілую.
Повітрулю
Замилую,  зацілую.
Так  зворушливо  краде  
у  мене  спокій
Пробирається  крізь  натовп    
у  короні,
бо  сказали,  що  так  краще,
 їй,  голодній.
Замилую.  зацілую  і  залишу
Потім  кину  і  скажу  
"Ну  що  ж..  так  вишло"
А  вона  нехай  шукає  
п"ятих  планів
Божеволіє  від  все  нових  коранів
Я  її  навчу  боятись  кроків.
Хай  намолює  собі  
новий  неспокій.

Заколишу  на  плечі
дурну-дурненьку
Поламаю,  постираю,  намалюю.
Спи  кохана,  я  з  Тобою,Повітрулю
Лю-лі-лю.  Лю-лі.-лю.
Як  Тебе  люблю...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249136
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.03.2011
автор: Harmonika