Пориви вітру, сльози, біль.
Нестерпні муки.
І сипеться на рану сіль.
Під час розлуки.
І мокрі щоки вже від сліз.
І серце б'ється мов востаннє.
І ностальгії повен віз.
Яка розтане на світанні.
І з тіла, наче із тюрми.
Душа все рветься до спокою.
Назавжди розлучились ми.
Вже не зустрінемось з тобою.
Червоне сонце, місяць, град.
Я бачу в небі.
І навіть зверху зорепад.
Відмовив у моїй потребі.
Засохли сльзи вже давно.
А я дивлюсь на небо.
Тебе не буде всеодно.
Не згадуй більш, не треба...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249082
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.03.2011
автор: Прибулець