* * *

…  Босою  душею  по  стерні.
Дивні  тліють  в  далеч  смолоскипи.  
Я  пройшла  по  гострій  борозні,
Де  тепер  цвістимуть  влітку  липи.
Стане  непорушним  постулат
Штормового  дивного  затишшя.
Краще  повертай  собі  назад,
Де  тобі  цвістимуть  рясно  вишні.
Вічності  безлика  пустота,
Я  –  останній  звук.  Не  перечеркни.
Хай  тривожно  сповідь  проліта,
Де  колись  пожовкнуть  наші  клени.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248921
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.03.2011
автор: Halyna