Ржавіє під дощами твій метал,
Та ти шліфуєш знов до блиску,
І точеш, точеш дивну сталь,
Що має запах твого хисту!
Гартуєш в полум'ї страждань
Навіщо? Це не пояснити,
Ти вбивця мрій чужих, бажань,
Ти знову й знову хочеш жити...
А твоя доля дразнить смерть
Гачок у горлі,- ти наживка
В цій грі один лише момент,
Азарт, і програна сторінка!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248704
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.03.2011
автор: Metrolog