вітер
безмежні його світи
і ти безмежний
у світі без імені
так буде краще
якщо я тебе не назву
так буде ліпше
якщо обмину
і впадеш ти як метеорит
у простори мої
у світи
а я скажу
ми не знайомі
чужі
і ти не повіриш мені
і я не повірю собі
метеорит
а земля насправді болить
і снігу довкола нема
не видно слідів
лиш трава
пропалена вся до дна
а ти і слова твої
залишились
йду у вітер
у бурю
у сніг
в добровільне вигнання
щоб тебе не згадати
щоб тобі не наснитись
в моїх руках планета
порожня лишилась
а ти метеорит
і безмежний той світ
де ми розминулись
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248596
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 21.03.2011
автор: Лілія Демидюк