Ми просто граємо в дорослих,
Не зрозумівши ще життя.
І все здається, що так просто,
Сховать лиш треба почуття.
Казать не треба: "Я кохаю",
З-за когось серце турбувать.
І мати відповідь: "Не знаю",
Коли щось зважаться спитать.
Бо так і треба. Так ми й робим,
Щоб душі не занапащать.
І з розуму усіх ізводим,
Щоб не змогли нам заважать.
Коли ж припинемо - не знаєм...
Та й і навіщо припинять?
Все, що нам треба, ми вже маєм,
Невже лиш треба покохать...???
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248401
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 20.03.2011
автор: Світля4ок!