Не намагайся зрушити печаль,
Її вага надто важка для тебе.
Не намагайся! А скажи «прощай».
Дозволь хоч раз злетіти в небо.
Не намагайся стулити вуста,
Дозволь від серця мовить слово.
Не намагайся! Бо хтозна,
Чи доведеться це почути знову.
Не намагайся стримати політ!
Дозволь злетіти! Відійди – 2 кроки!
Не намагайся! Бо і так болить.
Боюсь, що не залічать рану роки.
Не намагайся усмішку створить.
Бо бачу гіркота вже шию душить.
Не намагайся! Вогонь у серці хай горить.
Можливо, сльози він осушить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248390
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.03.2011
автор: Tania Kyrylenko